It reminds me of the song I sing

When there's nothing left to say


archie

Музичний 2011-й. Випуск 10. Жовтень (версія Арчі та Бютреза)

Арчі: Привіт, друзі! Чим далі в осінь - тим більше по-справжньому класних, оригінальних музичних релізів. Тому в цьому огляді знайдеться місце й для кількох вересневих альбомів, котрим елементарно не знайшлося місця у попередньому огляді. Далі слово - месьє Бютрезу.

Бютрез: Оказалось, что девушки особенно любят петь в октябре, а новые группы свои дебютные альбомов предпочитают выпускать, в общем, тоже в октябре; ноябрь, как никогда продуктивный — новый альбом нашего любимого Atlas Sound, Дэвид Линч обожает электро-поп, а перфекционист Дрейк, вроде бы, наконец-то выпустит свой второй альбом; еще есть смысл ждать третий микстейп The Weeknd.

Noel Gallagher High Flying Birds Noel Gallagher High Flying Birds

Бютрез: Покинув лучшую британскую рок-группу последних двух десятилетий, Ноэль Галлахер, едва ли не лучший современный британский сонграйтер, на некоторое время взял паузу, но все-таки записал свой дебютный альбом; получилось хорошо.

Если первый альбом Beady Eye звучал, как в меру неплохие песни  с очевидным акцентом Лиама и оммажами любимым группам, то сольный альбом Ноэля — это самые патетичные песни Oasis в абсолюте, простите, оммаж самому себе; они звучат порой очень неловко — дежа-вю преследует практически на каждом трэке, однако это очень контрастная пластинка — высокопарные манифесты разного качества здесь меняются очень личными номерами, а использование скрипично-духовых инструментов и размеренный гитарный звук только подтверждают качество этого альбома; Ноэль, кажется, опять победил всех. 7/10    

Future IslandsOn The Water

Бютрез: Выпустив полтора года назад свой дебютный альбом на серьезном лейбле, Future Islands, самобытная группа из Балтимора, играла самый атмосферный и состоятельный новый нью-вейв; теперь ситуация изменилась — стало еще лучше. 

Это совсем-совсем непохоже на дебютный альбом — вязкие синти-номера сменились дерганными поп-треками, на которых мистичность и деликатность отлично работают с невероятными аранжировками и удивительно эклектичными вокальными партиями; Future Islandsпытаются компонировать в себе самые лучшие моменты независимой поп-музыки — получается очень красиво. 9/10

Justice Audio, Video, Disco

Бютрез: Второй альбом самой известной и, в общем, лучшей французской группы современности;  эксплуатация образа спасителей электронный музыки оправдывает себя не совсем — отягощенные гитарные партии, и упорная драм-машина превращают вальяжное и напыщенное диско в динамичную гитарную музыку, опять же, пронизанную патетикой стадионного рока; эксперимент вполне удачный. 8/10

Арчі: немає потреби особливо представляти Жюстіс - майстрів електронних маршів денс-полів, умільців ниви поп-танцюльок. Після прекрасної дебютної роботи від них чекали багато, і отримали, треба визнати, претендуючу на справедливе визнання роботу. Жюстіс не відмовилися від напрацювань кількарічної давнини. До речі, відсилка до дебютного альбому - Хрест - міститься навіть на обкладинці нової роботи. Щоправда, камінний хрест на фоні усамітненої природи - це тонкий натяк і на зміни у звучанні. Наскільки роботизованою, дистильовано електронною звучала група раніше, настільки змінилася вона з часом. Нинішня електронна музика від претендентів на новітній канон - значно оживлена гітарними соло та прямо таки рок-ударними. Але через оновлення проглядається справжнє єство винахідливих служителів електронної музи - у Civilization, найпершому і, напевно, найдрайвовівшому синглі альбому, прориваються все ті ж Жюстіс, яких полюбили і коронували як нову надію трішки припорошеного стилю. 9/10

ColdplayMylo Xyloto

Бютрез: Записав три года назад свой самый успешный, но отнюдь не лучший альбом, британская группа Coldplay снова начала нарекать, что, становится все труднее, туры выматывающие, и, что конец как никогда близок; прошло какое-то время, пацаны вновь обратилась к великому человеку Брайану Ино и записали свою пятую и далеко не самую очевидную пластинку.

Coldplay записали без преувеличений великий поп-альбом, это своеобразная стадиона музыка отнюдь для чайников, пособие как можно начать записывать откровенную поп-музыку — и чтобы это звучало непошло, а даже в каком-то смысле забавно и мило; лозунги, вроде «сердце это оружие» или «вот и всё, так кончается мир» апофеоз это искрящей мажорности, высшая точка простодушного оптимизма, Крис Мартин во весь голос поет жизнеутверждающие, иногда чересчур наивные песни о том, что нужно не сдаваться, все хорошо, простите, прорвемся; честно говоря, не самое плохое, что могло случится с группой Colplay, которая, кажется, никогда не будет как прежде; которая, следуя своим же заветам, никогда не изменит своим убеждениями;  и которой, по крайне мере, хоть веришь в их безудержном оптимизме. 6/10

Арчі: у наш цифровий час особливість альбомів, яких дуже чекаєш, - у майже повній відсутності сюрпризів. Себто, поки цілісний диск з'явиться офіційно, ти вже переслухаєш купу живих, концертних виконань нових пісень і загалом-то знатимеш, у який бік піде той чи інший гурт. Так вийшло і з Колдплей - лишалося сподіватися на неймовірне диво, на якісь пару невідомих досі пісень... Але - ні. Кріс Мартін сотовариші потонув у патоці своїх пересолоджених пісень. Колдплей завжди вирізнявся особливою душевністю. Не дивно, що у Великобританії пісні гурту вигравали у таких номінаціях, як "Найкращі пісні на ніч" або "Коли вам на душі сумно". Кріс, неначе заправний психолог, співав про "When you lose something you can't replace", проте наразі він перейшов межу. Навіть у дитячій літературі існує правило "Говори з дітьми не як з дітьми, а як з дорослими". Він же, схоже, з дорослими сюсюкає і улюлюкає:) На ділі - збережені усі ознаки і характерні риси бенду: прекрасні вокальні партії із хорами, мелодійність, чудова й злагоджена робота колективу. А вийшла річ, посередня до неймовірності. 5,5/10

Still CornersCreation of an Hour

Бютрез: Три года записывавши свой альбом, группе Still Corners в конце концов удалось; подписавшись на весомый лейбл Sub Pop вместе с еще одной хорошей группой Memoryhouse, они выпустили свою дебютную пластинку; вполне состоятельную.

Неспешное, но очень пронзительное начало, как оказывается, задает тон всей пластинке — тревожность витч-хауса и деликатность дрим-попа, сквозь лоу-фай звучание; эти призрачные, эфемерные песни кажется вот-вот исчезнут, их мифическая красота завораживает, хотя, казалось бы, приемы давно известные — красивый девичий вокал, неторопливые, но очень гармоничные мелодии, несколько винтажных трюков; девушки поют как никогда красиво. 9/10

Twin Sister   In Heaven

Бютрез: Молодая нью-йоркская группа Twin Sister, одни из главных надежд года, этим летом была подписана уважаемым лейблом Domino, а потом и выпустила свой дебютный альбом; и ожидания превзошла.

Рафинированный трип-хоп плавно перетекает в диковинный инди-поп, а психоделические  вставки вместе со спорадическими космическими звуками выдают один из самых загадочных и очень странных инди-альбомов в году; это, если хотите — квинтэссенция всех модных трэндов, которая, впрочем, звучит отнюдь не надуманно, а очень изящно и правдоподобно. 8/10

High Places Original Colors

Бютрез: Самая отрешенная музыка года — используя крайне неочевидные приемы витч-хауса и американского фолка, комбинируя это с пульсирующим и водянистым битом, на своем втором альбоме группа High Placesзвучит примерно, как если бы Crystal Castles неожиданно увлеклись фолком и начали ассоциировать себя с «New Weird America». 7/10

M83 Hurry Up, Were Dreaming

Бютрез: Выпустив три года назад один из лучших дрим-поп альбомов в истории, Энтони Гонсалесу, казалось бы, превзойти себя будет вновь будет довольно трудно; свою новую пластинку он озаглавил еще воодушевляющее — и, кажется, уровень держит.

Энтони развивает и возводит в абсолют звук своего предыдущего альбома; эти пафосные, торжественные, монументальные номера; то есть да, он по-другому и не умеет, однако в этот раз они особенно уместны. Мажорные аранжировки вместе с очень аккуратными сэмплами и отрешенной мелодикой нового шугейза производят удивительную поп-пластинку, на которой инфантильность и монументальность практически тождественны, будто бы демонстрируя, что мечтать не так уж вредно. 8/10

Zola JesusConatus

Бютрез: Превратившись из очередной лоу-фай бэдрум девушки в одну из самых востребованных и узнаваемых певиц, Ника Роза Данилова выпустила свой третий альбом за три года; есть мнение, что самый внятный.   

Мрачные, а порой и фатальные песни, преисполненные какой-то загадочностью, опять же, они совсем не такие, как раньше, есть чувство, что с ними что-то не так; в конце концов, получается, что это драматургия невпопад — синтезаторы здесь не для того, чтобы будоражить, скорее для патетики, Ника пытается сочинять запоминающиеся мелодии, но одновременно с этим стремится их сделать очень самобытными и донельзя эмоциональными, ее голос здесь самый главный инструмент, шум уступает минимализму; ура-ура-ура. 9/10

James Blake Enough Thunder EP

Бютрез: Новый EP самого выразительного музыканта года; как принято говорить, очень личная запись, только на этот раз в плохом смысле — потенциально самый выдающийся дуэт года вместе с Бон Ивером оказался провальным гимном «Клуба анонимных нытиков», остальные песни менее удручающие — есть трогательный кавер на Джони Митчелл, есть одноименная песня — самая выразительная и, конкретно здесь, лучшая. 6/10

Florence + The Machine Ceremonials

Бютрез: Превратившись в мировую знаменитость каких-то два года назад, рыжеволосая британская девушка Флорэнс на своем втором альбоме ничего не меняет, всего лишь немного увеличивает обороты и звучит гораздо мощнее.

Громкие, девичьи и очень экспрессивные песни — Флорэнс каждый раз интонирует, словно в последний раз, на последнем дыхании, хоровое пение здесь всего лишь вспомогательный фактор, абсолютно все аранжировки звучат триумфально, только с разными акцентами — есть печальная песня посвященная Вирджинии Вульф, есть строчки вроде «сейчас там нет спасения для меня»; как будто правда присутствуешь во время какой-то невероятно важной и торжественной церемонии. 8/10

Арчі: Уже найперший сингл - Shake It Out - викликає бажання назвати його достроково піснею року. У ліриці Флор стрибнула вище голови: Біблійні нотки пересікаються із воістину язичницьким звуком, а вдумуючись у зміст пісні починаєш думати чи то про беафікацію Флоренс, чи то про необхідність екзорцизму. Та й загалом, альбом, зберігши фірмові ознаки гурту (вишколений вокал із чудовими хорами, вибухову, бурхливу музику), подає нам щось зовсім інакше, ніж звична, безтурботна Флор, котра барабанить ложками по казанках у диких, але магнетичних пісеньках першого альбому. Без перебільшення, новий альбом - нова віха для надзвичайно перспективного гурту і його лідерки. 10/10

Аукцыон Юла

Бютрез: Успев выпустить за последние несколько лет несколько дивных альбомов со своими друзьями, Леонид Фёдоров, главный человек в великой группе «Аукцыон», решил аккумулировать свои силы уже в рамках группы и записать очередной номерной альбом без привычных промедлений; получилось замечательно.

Федоров пытается компонировать Аукцыон винтажный со своими новыми сольными приемами; иронические, во много балаганные песни здесь присутствуют впервые, кажется, со времен «Дороги»; и одновременно с этим есть песни со строчками, вроде «Он кожаный такой, он модный», есть совершенно самобытный номер «Мимо».

Удивительная образность текстов Аукцыонов всегда особенно гармонировала с непредсказуемыми аранжировками, так и сейчас — эти насыщенные мелодии переливаются разными красками, сверкают и мельтешат, тексты, словно пазл нужно аккуратно складывать — это очень многослойный и долгоиграющий альбом, но от этого не менее прекрасный и восхитительный. 8/10

New Look New Look

Бютрез: Душевный электро-поп — десять ретро-песен на синтезаторе от супружской пары из Канады; звучит всё очень минималистично и утонченно, в каком-то смысле это правда future pop– космические звуки, андрогинный вокал, упругий лаконичный бит; иногда очень похоже на The Weeknd, только с женской точки зрения. 8/10

Real EstateDays

Бютрез: Одноименный дебютный альбом группы Real Estate звучал, как манифест красивой и небрежной музыки — они здорово играли размашистый, но очень лиричный гитарный ретро-поп; как можно понять, свой второй альбом группа записывала в статусе новой лучшей группы — и только ратифицировалась.

Десять изысканных трэков — нарочито шумная перкуссия здесь совсем рядом с мягким гитарным звуком, атмосфера пронизана какой-то неуловимой меланхолией — воспевая образы своей юности, они с помощью красивых мелодий и понятных слов рассказывают очень личную историю — но, одновременно с этим, донельзя понятную. 9/10

Feist — Metals

Арчі: Перший альбом після успішної роботи кількарічної давнини - нова віха для Фейст, разом із тим, перемішана із фірмовим вокалом від Леслі та легкою, грайливою гітарою. Цього разу особлива фішка - перемішування вокальних партій із бек-вокалістами, особливо цікаво це звучить у вступі до A Commotion та у перебираннях The Bad In Each Other. Так, грайливості як на Mushaboom'і, тут немає, зате диск слухається абсолютно рівно, не залишаючи слухача байдужим. 7,5/10

Death In Vegas — Trans-Love Energies

Арчі: алхіміки від електроніки, еклектики сатанізму перервали 7-річну мовчанку, випустивши свій перший із 2004 року альбом. Лаєма Галлахера на ньому не знайшлося, але із вокалом все в порядку, спасибі канадо-литовці Кейті Стельманіс, котра прекрасно влилася із магнетичною Your Loft My Acid, однією з окрас загалом цілком міцного альбому. У більшості пісень можемо почути голос самого Річарда Фейрлесса - безстрашного натхненника Вегасської смерті. Кельтські пританцьовки та шугейзово-вітчхаусні медитації - так, гурт повернувся вчасно і відразу ж поринув у хвилі актуальних нині напрямів. 7/10

ДДТ — Иначе

Арчі: всім відомо - соціальний протест не прописаний лірикам та романтикам, проте Шевчук оминає погані наслідки зміни творчого курсу власним переродженням. Здається, і хрипкий голос зазвучав зовсім інакше у незвичному антуражі - замість 6-струнної гітари та естетики російського року маємо незвичну електроніку, та й сам альбом відкривається "білим шумом", який личив би якому-небудь Могвею. Біда тільки в тому, що пророків у наші часи розвелося забагато, і поряд із земляком Шнуром із Ленінграду "борець" Юра Шевчук виглядає трагікомічно. Ясна річ, Шевчук і раніше не цурався соціальних тем (згадаймо і Мальчегів-мажорів, і Родіну, і Чорного пса... ім'я їм легіон), проте цього разу іншим темам місця не знайшлося. ДДТ завжди славилося умінням співати лірично про прозаїчні, на жаль, для нашої дійсності речі (як у Пропавшем безвести), проте цього разу очисного дощу не знайшлося, як, власне, й лірики. Альбом - нерв. Для висловлення громадянської позиції, своєрідної духовної проповіді - воно. Але естетична його цінність, на жаль, невисока. 5,5/10

SuperHeavy — SuperHeavy

Арчі: у й без того великому списку супергруп - "суперважке" поповнення. Мік Джаггер, Марлі-молодший, Дейв Стюарт, А.Р.Рахман, Джосс Стоун - не перелічиш усіх "світил", котрі взяли участь у записі року. Одна біда в альбому, проте, на мою думку, суттєва. Учасники бенду настільки строкаті, що у підсумку їхня колаборація відгонить суржиком, поєднанням зовсім непоєднаного. Індуські нотки від Рахмана, соульні партії Стоун, реггійні заливання Марлі - на фоні такого різноманіття й Джаггер губиться. Звучить усе екзотично, проте зовсім неправдоподібно. Так, неначе туристична екскурсія в далекому екзотичному місті - вам показали усе потроху, але ви так нічого не побачили й не знатимете, поки самі не походите вуличками. Що особливо цікаво, навіть таке схрещення стилів має право на життя. Лишається тільки знаменитостям іще раз зібратися, поімпровізувати і здивувати нас іще хитромудрішими експериментами. 7/10

Chickenfoot — III

Арчі: а ось іще одна супергрупа вирішила не дивувати нас екзотичними сумішами та експериментами. Із перших звуків Хагар, Сатріані, Ентоні та Сміт переконують, що буде якісна гітарна рубанина, замішана на прекрасних соло у виконанні еталонних майстрів своїх інструментів. Навіть цікаво, як такі сильні записи, та ще й у виконанні шанованих майстрів,до цих пір не обвішалися медалями та заслуженими призами. Цілком юзабельна касетка, 7,5/10

Julien Doré - Bichon

Арчі: під звуки прекрасного дебютника Жюльєна Доре - Ерзацу - можна було і поностальгувати за ретро-звуком, і подивуватися проникненному вокалу француза. Тепер же випускник французької Нової зірки, схоже, остаточно скинув із себе окови традиції і дав волю своєму єству. Альбом - часом сповідь, часом - пафосне зізнання у коханні, причому, за посмішкою - погляд неминучості (не вічне усе, молвяв, не вічне). Раджу месьє Доре ще й як досить неординарного співака, здатного здивувати. Для розкачки, згадаємо його попереднє досягнення: різні кліпи на одну пісню, Ле Лімітс. У нас ніхто не здогадався б зробити такий легкий, проте неймовірно цікавий креатив. 7/10 Кліп: раз, два, три.

Bjork - Biophilia

Арчі: один з найголовніших записів осені заслуговує на відзнаку не лише за музичну частину, а й за особливий спосіб подачі. Еппловський аддон, особливі звуко-візуальні надбудови (зацініть кліп від Гондрі) - співачка вже встигла потрапити за це все у низку номінацій і отримати навіть перші премії за інновації у шоу-бізі. Така ретельність у навколомузичному продакшні викликала стурбованість - а чи дотягне звук і вокал до такого оточення? Дотягнули. Дуже сильна робота ісландки, недарма сама вона звернула увагу на особливу турботу щодо структурованості запису. Цей альбом - спроба описати всесвіт одного організму. 8/10

До речі, ми багато вам не договарюємо. Вольовим рішенням було пересунуто на наступний місяць кілька релізів. Нового Дельфіна - бо річ потенційно сильна, проте в жовтні випущено тільки її половину, а розривати враження не хочеться - почекаємо кінця листопада, коли випустять другу частину; нового Тома Уейтса - повернення довгожданне, і так просто старий лис не дасться; нові роботи Яна Тірсена, Шінейд О'Коннор, різдвяних She and Him. Попереду - багато цікавого, і дещо вже доступне, чекає своїх слухачів.

Порівняти із аналогічним періодом минулого року:
- Жовтень 2010.

Музичний 2011-й. Місяць за місяцем.
- Випуск 1. Січень.
- Випуск 2. Лютий.
- Випуск 3. Березень.
- Випуск 4. Квітень.
- Випуск 5. Травень.
- Випуск 6. Червень.
- Випуск 7. Липень.
- Випуск 8. Серпень.
- Випуск 9. Вересень.



Рекомендовать запись
Оцените пост:

Показать смайлы
 

Комментариев: 154 Стр.  1  2 

Рекомендовал эту запись
Дякую) Що найбільше сподобалося? Важке типу чікенфутів чи душевне а ля Блейк?
я нічо не чув(((
оп, новый justice, отлично
я на цівілізейшн ну дуже суттєво підсів, та й альбом загалом цікавий, да
SuperHeavy ужасно не понравились, если честно
кажу ж - мішанина. мене традиційно дратують реггі-репи, а от на дует Джосс Стоун із якимось рок-гуртом я б тепер з інтересом позирив. Вона мене навпаки приємно у цій компанії здивувала
Лу Рід і Мєтла ?! Жахіття... я розчарований..
что-то девяток слишком много %%
я взагалі, по-моєму, поганих оцінок не ставив; ну, після пісного літа зараз просто кайф - купа класних альбомів, а деякі ну дуже хороші.
я хотел стилл корнерс поставить меньше, но походу все из-за количества релизов; еще ни разу 15 не было
Рекомендовал эту запись
мерсі) не чую нічого про сен-вінсент, флоренс, ДДТ? Р)
первый я слушала. я очень старалсь. но якась фигня. ДДТ точно пройдут мимо меня)) а флоренс - еще не успела, никто ж не сказал, не предупредил((

это клиника, сижу и думаю, сегодня лишь 3е число, а вы уже обзор наваяли, и мысль - "фигасе", в этом время папа такой "А во сколько сегодня футбол?", и я выдаю "Фигасе". Вы на меня плохо влияете. 

я слушала Галлахера - 50% остались в плеере, Золу - в лучших традициях Бутреза, т.е. я слушать не смогла, ну и смерть в Вегасе - шото как-то они мне раньше больше нарвились

риальне, а во сколько футбол-то?
20-00 і 22-00 по 2+2
в 8)
бугогнув)) я так само вчора ВЧОРА сказав типу "а скоро листопад"! Реальність приходить раніше, ніж ми її чекаємо, чо
ну кто-то ж должен шагать во главе колонны)
не самый ты очевидный релиз для "лучших традиций" выбрала, теряешь хватку.)
та это единственный, который слушала, поэтому - ваше фэ отклонено)
Рекомендовал эту запись

Justice для мене відкриття цього року, оскільки саме в цьому році, в травні почав їх слухати, і зараз уже 225 програвань на Ласті, тож особливо сильно чекав на їхній другий альбом, а виявилося, що альбом на рівні з дебютним, в деяких моментах ще епічніший, пісня Brianvision взагалі розриває мізки, як і половина інших. Альбом року, точно. Щодо інших, то Ноеля я так і не можу вкурити, ну да наче круто, Оейзіс і все таке, але не покидає відчуття дежа-вю, наче ти все це десь чув, хочу спробувати з часом наново цей альбом переслухати. Колдплей - ну уг ж, ну чесно, як можна повністю слухати цей альбом? Не знаю, для мене Мартін і ко це "Раш оф блад" і "Парашути" після цього вже не те. Флоренс - крута, хоча прослухав альбом лише раз, але досить атмосферно, хоча окремими треками важко слухати, а коли йду кудись на плейері тільки так музику і слухаю. Росіяни - ДДТ занадто експериментально і АГП-шно, Аукцыон на висоті, дад

Щодо ДДТ "занадто" можна сказати про все гггг Жюстіс - альбом року?) А, до речі, кандидатів поки дійсно небагато. Багато сірого, багато зіпсованого. Я от до початку року надто багато релізів чекав більше, ніж того варто було на виході
Ну от для мене майже не було несподівано крутих альбомів, від груп, від яких нічого особливо не чекаєш, хіба що Portugal. The Man шикарно вистрілили, Slow Club і Smith Westerns, а так... Очікувано гарні вийшли роботи у Строукс і Касабів, приємно здивував перший мікстейп The Weeknd, хоча другий дуже розчарував. Ну і да, дуже сподобалась спільна робота Danger Mouse i Daniele Luppi, нагадало дона Енніо, на концерт якого дуже хотілося б потрапити, якщо чесно) А так, все інше, або цілковите або часткове розчарування, або прохідний матеріал, ну для мене, знову ж таки, бо мистецьке рецензування дуже суб'єктивна штука, хоча в кінці року запощу власний топ року, з відкриттям, для себе і провалом, 15 краших альбомів і стільки ж пісень, хоча це буде десь уже наприкінці цього місяця або в грудні)
малой леща дай себе
ага, прихильник репу) Цікаво буде твою думку почути про співпрацю певного Doom із Йорком із Грінвудом.
До речі, слухав, досить непогана річ)
потенційно - об'єднання моєї мрії і в retarded fren все атмосферно і від душі
кто так комментирует? нормально напиши, чооорт
а за 8 днів ой що виходить, ой-ойЁ! :)
ага, я тобі десь уже відписав: ЧЕКАЙ ЛІНЧУУУУ
заінтригував. чекаю-чекаю :)
Рекомендовал эту запись
пасіба)
Рекомендовал эту запись
данке)
І да, я б ще додав до цікавих альбомів цього місяця - Mayer Hawthorne "How Do You Do?" - от де справжній позитив, а не штучна ваніль від Колдів)
я его удалил из шорт-листа в последний момент; наверное, напишу о нем в ноябре
Рекомендовал эту запись

Аукцыон!!!

Рекомендовал эту запись
никак не получается обойтись без риторических вопросов.)
слушал ток Колдов и Ноэля, оба альбома понравились, Ноэль в большей степени конечно. Надо будет слухнуть Правосудие и Флоренс

йа лох:(

Забув же огогошну няшечку:

The Duke Spirit - Bruiser

Дуже пристойний гараж-рок із елементами психоделії, дуже сильні, агресивні пісні із вокалом Лієли Мосс, часом із меланхолією, часом із гітарним бруталом. Класний диск. 9/10, як мінімум.

Зразки:

ты у них пиар-менеджер? как-то слишком часто вспоминаешь всуе, даже The Big Pink реже.)
Ахахаха)) До речі, по мірі наближення нового альбому рожевого стане ще більше)))
Зараз скачав їх і слухаю - дуже і дуже, гаражний саунд, але дуже крутий вокал і мелодіка)
та блін Лієла Мосс - невизнана королева)) вона ще в Анлкла цьогорічного підсуєтилася, і навіть при всіх вусатих Кейвах саме з її вокалом пісня моя улюблена там
Рекомендовал эту запись
пасибо, ты у нас силы под конец года аккумулировал, видимо :)
та я ещё ни одного выпуска не пропустил, на самом деле) просто как последняя свинья не отписывался

з того, що вже переслузав, дуже сподобалися Justice, Florence і Death in Vegas

в принципі, сподобався дядя Ноель. і саме через те, що й очікував власне старого доброго оейзису. трохи послабше Still Corners та SuperHeavy, які анітрохи не розчарували, хоча нічого надкрутого також не отримав.

ну й єдине цілковите розчарування, навіть більше, аніж від куксів, від колдплея. якось до останнього вірив, що буде у них крутий альбом. ну хоча б велосіраптор касебіана, але не оце. але слухати трохи іноді в обідню перерву по понеділках таки можна.

ты тоже стилл корнерс ждал или "нашел/скачал"?)
абсолютно случайно вышло. одна персона, с которой обмениваюсь музыкальными предпочтениями кинула ссылку, скачал, понравилось
Для мене, схоже, цей альбом Колдплей залишиться 1,5 піснями. Все-таки навіть попсова Віва ля віда була живіша
ты так говоришь, как будто Майло - сплошь роковый альбом).
та ВЛВ цілком пристойний альбомчик на фоні цього
Рекомендовал эту запись

Неожиданно и просто ну ооочень приятно рано.

и что же ты слышал?
внизу отписался.
Спасибі велике)) такі коментарі дуже надихають. Скажеш слово на захист Колплей?
та я даже предложение по этой теме внизу составил %).
Рекомендовал эту запись

Дякую;) спробуй Флоренс + Машину, ось тобі кліп на пробу.

спасибо, классный вокал)

Ноэль - хороший очень. Чисто для меня, лучше Лиама, но как по всем - спорный вопрос. 

Жюстис - до этого их не слышал, сейчас вроде как проникся. 

Колды - для меня это чуть ли не альбом года. Парни вроде как нормально просят извинения за постоянную пасмурность ранних работ и это совсем от души. Я не знаю, верят ли пасаны в то, о чём поют, но это звучит отлично.

М83 - слушах их впервые, вроде бы достойно, но не очень запоминаются. 

Зола - добротно. 

Флоренс - прекрасный альбом для фанатов и не очень для тех, кто слушал её всю скопом, вроде меня. После трёхдискового Лунгс, церемонии вообще почти ничем не запоминаются. 

АукцЫон - очень хороший альбом. 

Дэз ин Вегас - см. М83. 

ДДТ - перебор с количеством, недобор с качеством. Вроде бы хорошо, что Шевчук пытается идти в ногу со временем, но ведь хорошей электронной музыки все ожидают от других людей.

СуперХэви - слушается почти с удовольствием, но много чего не хватает. 

Бъйорк - музыка мне совсем не понравилась, но, в принципе, как и ДДТ, альбом нужно рассматривать в концепции того для чего он предназначен: будь-то приложение для Айпада или концертная программа.

Дельфин пока совсем не нравится - запредельное количество соплей. 

Уэйтс - слушал впервые - понравилось. 

Тьерсен - красиво и интересно. Но пока он до сих пор - композитор Амели.

блять, как можно м83 и Веитса слушать впервые? не гони так гнать
ну так это же из разряда "рукинедошли".

Жюстіс не чув раніше? Терміново качай альбом Кросс, а поки на тобі шикарний, ні - мега-шикарний їхній кліп

альбом качаю, а клип - действительно замечательный.
Рекомендовал эту запись
Пасіба) Що зачепило цього місяця?

Стр.  1  2 
 



Бубуц-гугуце (с)

Archieto.gif

  • Хтось катається інтернетом, немов на швидкісному катері: пафосно та безцільно.
  • Хтось – як на вантажівці, набитій важким крамом: з примусу і по роботі.
  • Хтось – як турист на легковику: по карті, від заправки до заправки.
  • А хтось живе тут, неначе в треллері-причепі: бо справжнього дому нема...

Інтернет радикально змінює психологію взаємин людини з простором і часом. Він привертає увагу до того, що потрібно людині зараз, і, у той же час, є легкодоступним; через це може згаснути інтерес людини до знань і розвитку самостійного мислення. Однак людині життєво необхідні час і спокій, щоб поміркувати про таємниці життя, поступово виростаючи в зрілому пізнанні самого себе й навколишнього світу.

Послання Іоанна Павла II до XXXVI Всесвітнього дня засобів масової комунікації. Ватикан, 2002 р.

"Я вирушив на річку, щоб подивитися на риб, які пропливали мимо, але коли дістався до річки, мені стало так самотньо, що захотілося померти".

No shelter to hide

Мы эмигранты грустной страны


Last.FM Milestones
100000th track: (16 Feb 2013)
Justice - Genesis
13452679.jpg
Generated on 27 Feb 2013
Get yours here

Опрос

Найкращий Остап Бендер в історії кінематографу - це...


Мої музичні преференції

У цих давніх записах я написав коротенько про свої улюблені музичні групи та про те, за що я їх люблю.



Опрос

Брям пум пам тум пам???



Зараз в студії


онлайн


Прийшли на вогник

free counters


ПРЕФЕРЕНЦІЇ


Пра Гарфільда:)


УВАГА!


Чти! Бди!! Кланяйся!!!

1. Это Интернет, тут могут послать нахуй.

2. Выбор есть. Не нравится, не читай.

3. Трёшь и банишь, значит пидарас.

4. Аноним хуже пидараса.

5. Будь готов, что всё, что ты написал в Интернете, может стать достоянием общественности. И не пизди, если станет.

6. Всё, что вы напишете, на самом деле уже давно является бояном.

7. Общаясь виртуально, будь готов к реальному общению с теми же людьми. Тот, кто замыкается в виртуале — хуже анонима. Не скрывай лицо за аватаром. Всё равно найдут, если захотят.

8. Прежде чем спросить людей, спроси у поисковой системы.

9. Прежде чем лезть в сетевую дискуссию, подумай, в курсе ли ты вообще.

10. Спиздил — ставь копирайт. Не знаешь чьё — не пости. Не поставил — пидарас.

11. Не трави, и не травим будешь.

12. Не парься! Не всё, что происходит в интернете, тебя касается.

13. Однажды попавшее в интернет остаётся в интернете навсегда.

Підпис:

Великий Анонімус

Якщо сталося неприємне, вам сюди.


КП


Щоб зеленіло))


Громадянська позиція


Гов ту сінема

ОБОЗ.ua