It reminds me of the song I sing

When there's nothing left to say


archie
Музыка: Elleven Project

Elleven Project: Прем'єра дебютного альбому (музичний дискурс Арчі і Бютреза)

Арчі: Сьогодні важливий день і для української музики, і для нашої блог-спільноти: добре знайома і любима нами група Elleven Project випускає дебютний альбом, котрий ми всі (із його творцями включно) так довго чекали. Спеціально до прем'єри ми із месьє Бютрезом вирішили зробити спецвипуск нашого музогляду, перетворивши його у дещо нове - музичний дискурс. Окрім щомісячних музичних оглядів, які за ці два роки стали для нас традиційними, ми будемо звертати вашу увагу й на окремі події та явища світу музики. Без прив'язки до часу, але із прив'язкою до події, тенденції, явища. Почати вирішили саме з Elleven Project як близького і добре знайомого всім гурту, із котрим хочеться розділити його радість.

Бютрез: Часто в своих рецензиях упоминая слово долгострой, я всегда знал, что в какой-то момент мне все равно придется написать рецензию на долгострой всех долгостроев —  дебютный альбом группы Elleven.

Моя история с группой Elleven началась жарким летом 2009 года; Пекуровский написал в аську, что как только он возвращается с отпуска, он сразу начинает и, одновременно с этим, завершает работу над дебютным альбомом свой группы Elleven, который, предположительно, должен появиться осенью и, который уже решено назвать October.

С того момента прошло почти два с половиной года; Пекуровский, кажется, поменял несчетное количество студий и примерно столько же звукорежиссеров; чередовал названия и обложки; изменил, простите, концепцию и трэклист; мой любимый трэк Jabberwocky, благодаря моей же настойчивости и количеству аргументов в пользу, превратился из демо-аутсайдера в лучшую песню на альбоме. Безусловно, Пекуровский тоже какое-то отношение к этому имеет, но есть смысл думать, что мои просьбы не были слишком жалкими.

Всё это происходило, если так можно сказать, у меня перед глазами.  Мои регулярные вопросы и находили развернутые ответы Пекуровского, но с каждым разом, было ощущение, что эти вопросы становятся все более риторичными. Впоследствии, отчаявшись в бездарности украинских звукорежиссеров,  Глеб взял всё в свои руки и решил заняться сведением альбома самостоятельно; что сказать, всё правильно сделал.

Полтора месяца назад, Глеб написал мне, что я удостоен великой чести послушать сей невообразимый шедевр одним из первых; фактически, first listen. Честно говоря, все происходило совсем не так — вместо патетичных прокламаций он лаконично написал, цитирую «АААААААА, альбом Elleven Project лінкнувся!!!111адинадин».

Арчі: До того моменту, як Гліб зміг сказати головні слова, альбом витримав усі стадії "шоу-бізнесу по-українськи": відсутність цілісної схеми підготовки-запису-продакшну-промоушену нових творінь; складність просування вітчизняної музики; повний відрив того, що телебачення називає "шоу-бізнесом", від реальної української молодої сцени; абсолютні "прерії" у галузі звукозаписувальних лейблів; усі інші складності на тяжкому шляху музики до вух її слухачів. Фактично, Elleven Project вимушені були взяти в руки виробничий процес: після кількох змін баз виробництва та вимушених тривалих перерв у роботі Гліб, Нік та Аля таки довели справу до кінця.

Дуже добре - залежати тільки від себе, проте надзвичайно важко взяти на себе відповідальність за все. У підсумку Гліб та його команда пережили велике випробування профпридатності, а заразом - і велику професійну школу. Глібу довелося взятися ще й за аранжування, запастися необхідною технікою й доводити справу до кінця власними силами - разом із кількома ентузіастами-однодумцями.

В історії світової музики є чимало "вистражданих" альбомів - їх записували неймовірно довго, кожна пісня з них обточувалася і перероблялася багато разів. Здавалося б, вони можуть "перегоріти" - на ділі ж багато з них виявляються хітами (досить згадати дебютник Maroon 5, які років 6-7 йшли до випуску лонгплею). Віриться, і дебютний альбом Elleven Project'у не пройде непоміченим - звісно, в Україні немає загальнодержавної альтернативної сцени, і всі ютяться по закутках, не маючи виходу на всеукраїнський рівень висвітлення. Але все ж наша музика надто довго чекала на появу нового покоління. Нині все потихеньку з'являється, на жаль, не на екранах ТБ чи хвилях радіо, але в Інтернеті ніщо не може спинити ходи наших молодих груп. Люк і Pur:Pur, Крихітка і Сінглтон... Тепер - і Elleven Project. Такі групи дуже потрібні нашій культурі, як певний подих життя, здатний розворушити рутину.

Elleven Project Polyhedron


Бютрез: Если хотите, это своеобразный манифест современной поп-музыки; есть мистические, почти отрешенные моменты, как в витч-хаусе, правда совсем без специального ухудшения звука; наоборот, группа умело соединяет патетику гитарного рока с лаконичными синти-звуками и красивой, очень интеллигентной мелодикой.

Пекуровский отнюдь не заигрывается в рок-звезду, он сочиняет очень мощную электронную музыку – порой мажорную, порой деликатную; есть, без преувеличения, великий проигрыш в Jabberwocky, монументальность достигает своего апофеоза в From The Heavens Above, есть уместный и объясняющий финальный трэк; самые неловкие моменты на альбоме, увы, когда поют на украинском, особенно это касается песни "Відьмак"; но, судя по словам Глеба, группа изначально стремилась записать по-хорошему пафосный, эпичный, величественный альбом; по-моему, получилось. 

Арчі: Надзвичайно цікавий досвід - слідкувати за становленням кожної окремо взятої пісні, адже так можна прослідкувати об'єднання розрізнених фрагментів у єдине ціле - альбом. Так і з Polyhedron'ом - кожна, буквально кожна пісня народжувалася у творчих пошуках: із великою кількістю версій, із різними варіантами приспівів та аранжувань, часом треки переписувалися заново, часом змінювалися їх тексти та ідейний посил.

У підсумку маємо роботу цілісну й продуману. Відкриває альбом пісня-тезка альбому - Polyhedron, інтенсивна, підтяжчена Ніковими гітарними партіями. В "Іграх в Алісу" чуємо вокальний дует - контрасти й напівтони, створені Глібом та Алею, додають пісні шарму, а постмодерна гра із Кероллом задає ритму всьому альбому й дає плід для роздумів слухачам. Далі - Is Everything Ok Out There, одна із потенційно найсильніших речей: своєрідний погляд на Землю зі сторони, те, чого так бракує нам усім, застряглим у буднях та турботах. Сумний October, contra spem spero Still Flying High, From The Heavens Above, трішки готичний "Відьмак", Сервантесівський Let Me Kill A Dragon For You, Jabberwocky, Alone, Void Behind... 11 пісень, презентованих гуртом Elleven Project у день 11.11.11, - навіть у цьому є своя символіка й іронічна гра.

Сповнений підтексту й сенсу й сам альбом - наполегливо радимо прослухати його пісня за піснею в тій послідовності, котру запропонували автори. Саме так можна буде відчути усю цілісність і послідовність роботи 11, посміхатися й сумувати, іронічно посміхатися й саркастично висміювати, перейматися великим і маленьким, приземленим і високим. Elleven Project випустили на суд слухачів свій дебютний альбом - сподіваємося, продовження не змусить чекати себе надто довго. Уже зараз можна сміливо сказати, що вітчизняній музиці бракувало таких пісень - із текстом, котрий не соромно назвати лірикою, та підтекстом, у котрому не зяє інтелектуальна порожнеча, зате чітко видніється не прихований, а навмисно прикритий для роздумів сенс.

Наостанок, перед самою прем'єрою, надамо слово Глібу Пекуровському userinfo.gifpekurovsky:

 - Нарешті, ми випускаємо наш дебютний альбом.


У процесі написання він знаходився дуже довго - фактично, найстарішим пісням з нього вже близько 5 років. Звісно, що за цей час звучання пісень, тексти, та що там - сама концепція звучання загалом, змінювалися численну кількість разів. Та і в особистому житті встигло змінитися багато речей. Цікаво, напевно, було спостерігати, як ми вступали в університети, як нас з них виганяли, чи, навпаки, ми отримували дипломи спеціалістів, як ми переїжджали з однієї квартири на іншу, як я особисто навіть встиг одружитися і вступити в аспірантуру... а альбому так і не було.

Але нарешті, попри всі складнощі, він є. Дорога була довгою, часом важкою, але все одно дуже цікавою. Результатом цієї дороги є Polyhedron (укр. - Багатогранник). Альбом містить 11 треків, що пройшли випробування цими п'ятьма роками і якими ми раді поділитися з вами. Сподіваюся, наша робота пасуватиме вашому настрою в цей останній осінній місяць.
  
Звичайно, хотілося би висловити подяки наступним людям:
Дружині - за натхення і розштовхування.
Братові №1 - за надані студійні потужності.
Братові №2 - за непохитну підтримку.
Колюні - за те, що завжди був і є.
Алі - за те, що з'явилась в найпотрібнішу мить.
Всім друзям - за наповнення змістом значення слова "друг".
Інтернету - за те, що навчив мене зведенню.
Отже, останні 5 творчих років знаходять своє логічне завершення. А що зазвичай йде після завершення? Правильно, новий початок.


Рекомендовать запись
Оцените пост:

Показать смайлы
 

Комментариев: 62

насправді, в цьому є доля правди :)
креатив её,точно=)

 



Бубуц-гугуце (с)

Archieto.gif

  • Хтось катається інтернетом, немов на швидкісному катері: пафосно та безцільно.
  • Хтось – як на вантажівці, набитій важким крамом: з примусу і по роботі.
  • Хтось – як турист на легковику: по карті, від заправки до заправки.
  • А хтось живе тут, неначе в треллері-причепі: бо справжнього дому нема...

Інтернет радикально змінює психологію взаємин людини з простором і часом. Він привертає увагу до того, що потрібно людині зараз, і, у той же час, є легкодоступним; через це може згаснути інтерес людини до знань і розвитку самостійного мислення. Однак людині життєво необхідні час і спокій, щоб поміркувати про таємниці життя, поступово виростаючи в зрілому пізнанні самого себе й навколишнього світу.

Послання Іоанна Павла II до XXXVI Всесвітнього дня засобів масової комунікації. Ватикан, 2002 р.

"Я вирушив на річку, щоб подивитися на риб, які пропливали мимо, але коли дістався до річки, мені стало так самотньо, що захотілося померти".

No shelter to hide

Мы эмигранты грустной страны


Last.FM Milestones
100000th track: (16 Feb 2013)
Justice - Genesis
13452679.jpg
Generated on 27 Feb 2013
Get yours here

Опрос

Найкращий Остап Бендер в історії кінематографу - це...


Мої музичні преференції

У цих давніх записах я написав коротенько про свої улюблені музичні групи та про те, за що я їх люблю.



Опрос

Брям пум пам тум пам???



Зараз в студії


онлайн


Прийшли на вогник

free counters


ПРЕФЕРЕНЦІЇ


Пра Гарфільда:)


УВАГА!


Чти! Бди!! Кланяйся!!!

1. Это Интернет, тут могут послать нахуй.

2. Выбор есть. Не нравится, не читай.

3. Трёшь и банишь, значит пидарас.

4. Аноним хуже пидараса.

5. Будь готов, что всё, что ты написал в Интернете, может стать достоянием общественности. И не пизди, если станет.

6. Всё, что вы напишете, на самом деле уже давно является бояном.

7. Общаясь виртуально, будь готов к реальному общению с теми же людьми. Тот, кто замыкается в виртуале — хуже анонима. Не скрывай лицо за аватаром. Всё равно найдут, если захотят.

8. Прежде чем спросить людей, спроси у поисковой системы.

9. Прежде чем лезть в сетевую дискуссию, подумай, в курсе ли ты вообще.

10. Спиздил — ставь копирайт. Не знаешь чьё — не пости. Не поставил — пидарас.

11. Не трави, и не травим будешь.

12. Не парься! Не всё, что происходит в интернете, тебя касается.

13. Однажды попавшее в интернет остаётся в интернете навсегда.

Підпис:

Великий Анонімус

Якщо сталося неприємне, вам сюди.


КП


Щоб зеленіло))


Громадянська позиція


Гов ту сінема

ОБОЗ.ua